Лекції

РХП | Розлади харчової поведінки

Розлад харчової поведінки – серйозна проблема, яка потребує уваги. Справа в тому, що РПП може бути не тільки у занадто худих або людей із зайвою вагою. Цей розлад може бути навіть у близької тобі людини, з якою начебто все добре з фізичного погляду, але ти навіть не здогадуєшся, яку боротьбу вона веде щоразу, коли їсть.

Щороку ми можемо ставити собі за мету схуднути до літа або до якоїсь важливої ​​події. І це нормально, якщо це розумні заняття спортом та збалансоване харчування. Але коли людина постійно докоряє собі за їжу, виснажує тренуваннями, занадто прискіпливо рахує калорії, днями нічого не їсть — це проблема, яку не потрібно недооцінювати.

Розлади харчової поведінки призводять до серйозних проблем зі здоров'ям, в окремих випадках до смерті. Це не просто слова, щоб залякати, це сувора реальність.

Якщо описувати розлад харчової поведінки простими словами, то це ціла низка психологічних розладів, пов'язаних з певними деструктивними установками та аномальною поведінкою щодо вибору їжі, частоти прийомів їжі та її обсягу. Також до цього додається сприйняття власного тіла.

Види розладів харчової поведінки
Найвідоміші види РПП:

  • анорексія - людина жорстоко обмежує себе в їжі і має низьку вагу;
  • булімія - втрата контролю за споживанням їжі та бажання "очиститися" через блювоту або пронос;
  • компульсивне переїдання – безконтрольний прийом великого обсягу їжі без відчуття голоду для усунення стресу.

Розлад харчової поведінки Піка

Цей розлад проявляється у бажанні людини є щось неїстівне. Бажання часто не можна подолати. Наприклад, поїдання волосся, крейди, піску, землі, паперу 😬.

Це може бути видом РПП, а також зустрічатися за певних психіатричних захворювань, наприклад, шизофренії. Або це може бути одним із симптомів анемії – коли у центрах мозку змінюється сприйняття смаків. Людина може бажати нюхати бензин, засіб для зняття лаку для нігтів або крейди. Часто це зустрічається у вагітних та підлітків.

Румінація

Румінація - тривале пережовування, проковтування та відригування їжі з повторенням. Це розлади жування. Людина за певних психологічних проблем не може ковтати рідку або тверду їжу.

Орторексія

Орторексія - це нездорова фіксація на здоровому способі життя. Коли людина вже не може позбутися своїх правил або рамок. Постійно повчає інших. Хоче показувати, що він кращий, тому що має певні харчові правила, які мають покращити його життя.

Бігорексія

Цей стан можна спостерігати серед бодібілдерів. Це ненормальне бажання збільшуватись у розмірах. Людина хоче всіма можливими способами, нехтуючи наслідками здоров'я, збільшувати обсяг мускулатури.

Розлад вибіркового харчування

– свідома відмова від певної групи продуктів, що призводить до зниження ваги, дефіциту нутрієнтів і гіповітамінозу.

Окрім цього, існують розлади харчової поведінки, яких немає в офіційному класифікаторі РХП (поки що, це питання часу). Серед них, наприклад, спортивна булімія – коли епізоди переїдання чергуються не з очищенням, а з надмірними щоденними фізичними навантаженнями.
Мало що в нашому житті настільки багатофункціональне й доступне всім, як їжа. Перша й, здавалося б, основна її функція – це насичення. Але проблема іноді криється в інших функціях – отримання задоволення, контроль та задоволення емоційних потреб 😈.

Узагалі, справлятися зі стресом чи негативними переживаннями завдяки їжі – це нормально. Проблеми виникають тоді, коли будь-які труднощі вирішуються з допомогою їжі й альтернативних способів у неї немає. РХП – це своєрідний спосіб адаптуватися до важкої реальності.

Розлад харчової поведінки виникає, коли нормальна мотивація отримати задоволення від смаку перетворюється на потребу зняти напругу.

Для людей, які часто переїдають, їжа стає ексклюзивним джерелом задоволення, адже в них порушений контакт із відчуттям себе, з усвідомленням того, що для них добре, що їх радує та цікавить. На місці, де має бути багато джерел отримання задоволення, залишається лише їжа. Тобто розлад харчової поведінки виникає, коли нормальна мотивація отримати задоволення від смаку перетворюється на потребу зняти напругу (найчастіше людина взагалі перестає звертати увагу на смак).

Або ж людина їсть не через те, що голодна, а тому, що відчуває складні переживання: образу, смуток, нудьгу, тривогу. Для неї їжа стає єдиною розрадою.

А от функція їжі, пов’язана з відчуттям контролю, може призводити до обмежувальних розладів. Для людей з анорексією контроль за тим, що і як вони їдять – це спосіб досягти відчуття контролю свого життя.

Існує генетична схильність до РХП, але тільки її недостатньо для розвитку захворювання – потрібні фактори, що запускають його. Ними може стати критика з боку значущих близьких, травматичний досвід, стресові події або ж дієта.

Як розпізнати РХП у себе?

Спробуйте чесно відповісти на ці запитання:

  • Ви коли-небудь помічали, що поглинаєте їжу безконтрольно?
  • Чи буває, що ви відчуваєте сором, провину або смуток за те, що з’їли? Чи виникає при цьому наполегливе бажання позбутися від отриманих калорій?
  • Чи складно вам справлятися з почуттями з приводу вашого харчування або фігури?
  • Чи рахуєте ви калорії, час до наступного прийому їжі, враховуєте, що саме ви повинні з’їсти (без рекомендацій лікаря)?
  • Чи часто ви переймаєтеся через свій зовнішній вигляд і відчуваєте бажання схуднути або страх погладшати?
  • Чи пов’язаний рівень вашої самооцінки з вагою і формою тіла?
  • Чи викликали ви коли-небудь блювоту, щоб не набрати вагу від отриманих калорій?

Якщо ви відповіли ствердно хоча б на три з цих запитань, у вас може бути схильність до порушення харчової поведінки.

Якщо людина помічає за собою ознаки РХП й відчуває, що це впливає на якість її життя, варто звернутися до спеціаліста. Спочатку слід звернутися до психіатра або психотерапевта.

Ключ до успіху в лікуванні – комплексний підхід із залученням фахівців різного профілю: дієтолога, терапевта, психіатра та психотерапевта.

Самостійно вийти з РХП можливо, але потрібен достатній стимул і ситуація, яка дасть зрозуміти, що щось йде не так, без допомоги спеціаліста вахті з РХП може бути складнішим, в рази довшим та мати наслідки.